1895 році в селі Блиставиця була заснована церковно-приходська школа. Спочатку вона містилась в хаті, де жив дід Католіченка Грицька Романовича - Католіченко Наум. Першим учителем був Редько Іван. Людина це була малописьменна, який сам міг лише читати, трохи вмів писати та був знайомий з елементарною арифметикою.
Влітку 1896 року ця хата разом з іншими сусідніми хатами згоріла. Поміщик Понятовський, тодішній господар села Блиставиці, «пожалів» молодих Блиставчан і надав для школи сарай, де зимою стояли панські бджоли. Цей будинок громада трохи відремонтувала, зробили вікна і пічку, поставили довгі столи і ослони, і восени 1896 року 15 дітей почали вчитись. Учив син Гостомельського дяка Клим, такий же малописемний і малокультурний чоловік, як Редько.
- року школу перенесли в приміщення закритого шинку, який стояв на Гостомельській дорозі, там, де стоїть хата Куряча Антона. Учителем працював городянин Жиронкін.
- року громада купила в Гостомелі недогорілу дзвіницю і з неї побудувала школу на садибі, де тепер живе Жмидик Мелашка. В школі вже навчалось 30дітей, які поділялись на три класи (групи). Всі групи учились одночасно в одній кімнаті. Учились від часу випадення снігу до дня, коли весною розтане сніг. Учні сиділи за великими партами по 10 чоловік за партою. Писали на грифельних дошках. Книг було декілька на клас. У школі було грязно, заміталась вона рідко, долівка була глиняна. За школою наглядав Католіченко Гаврило. В його обов’язки входило: топити і стерегти школу, заганяти учнів до школи після перерви, тягати їх за вуха, коли балувались. Раз в тиждень приїджав до школи гостомельський піп.
Так учились перші учні нашого села - |тепер діди Олексюк Микола, Король Охтим і інші. Не дивно, що слово «учитись» тоді легко пов’язувалось з словом «мучитись».
- року Блиставицький маєток купив Толочинов. Це лікар, який працював в Петербурзі, а тут купив невелекий маєток. Щоб показати себе прихильником народної освіти, він в центрі села побудував спеціальне приміщення для школи, в якому вона проіснувала до 1922 року, а будинок простояв до 1945 року. Будинок було покрито залізом, посаджено сад, обгороджено. Всередині його були дві класні кімнати і квартира для вчителя.
Змінилось приміщення, але не змінились форми і методи навчання. Головними «науками» був «закон божий», святе письмо, церковні співи. В руках учителя завжди була велика дубова лінійка, яка часто опускалася на руки учнів, що не вивчили уроки або порушили дисципліну, а в утлу завжди хтось з учнів стояв на колінах з книгою в руках, а часом на гречці.
Ось що розповідає про цю школу колгоспник Якименко Федір Федорович:
«Учила нас Ольга Кирилівна. Вона була дуже вредна, била учнів дубовою лінійкою, тягала за вуха, ставила на коліна, а часом і на гречку. Дегтяру Антону дала в руки два великі камені і він зомлів стоячи. В суботу було найгірше - приїджав гостомельський піп, який питав на пам ’ять молитви. Він нещадно бив, ставив на коліна і викликав батьків до школи, вказував їм на недостойне виховання ними своїх дітей. Батьки вдома ще більше карали.»
Учні, які кінчали церковно-приходську школу, знали лише елементарну грамоту. Далі учитись їм була закрита дорога, бо «мужицьких синів» в середні учбові заклади не приймали, і їх знання не відповідали тим вимогам, які ставились до вступників цих шкіл. Ніхто з блиставчан до революції і не набув середньої і вищої освіти.
1950 р. закінчено ремонт основного приміщення школи. Під час недільників батьки перебили зал на дві кімнати, зробили новий коридор. При допомозі колишнього директора школи Скрицького Романа Захаровича, який працював начальником Укрсклосоюзу і колишнього голови колгоспу Андрійченка Андрія Корнієвича, що працював директором Мірчанського склозаводу, було одержано 4 ящики скла з Мірчі,«засклено 20 вікон.
Класи було переведено в просторі кімнати будинку №1. Було куплено нові парти, обладнано кабінет фізичний, природничий, історичний, мовний. Блиставицьких дітей навчало 16 вчителів.
У 1970 р. в Блиставиці вже проживало 1260 чоловік, село прикрасила нове двоповерхове приміщення школи. З 1 вересня 1972 року ропочала свою роботу Блиставицька середня школа села Блиставиця, Бородянського району, Київської області. Досвідчені вчителі О. С. Галушко, П. О. Дмитренко, О.В., Цуруль, Г. О. Дегтяр щиро прийняли молоде поповнення — К. П. Велику, П. П. Кашпіровського, Г. А. Керекеслера.
У січні 1998 року згідно наказу відділу освіти Бородянської райдержадміністрації Блиставицьку середню школу було перейменовано на Блиставицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
У січні 2019 року за рішенням сесії Бучанської міської ради № 2915-53-VII від 24.01.2019 року Блиставицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів перейменовано в комунальний заклад «Блиставицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» №6 Бучанської міської ради Київської області.